[Версія для друку]

У 90-х рр. XVI ст. костьол зафіксований неодноразово: у 1591 р. гетьман Ян Оришовський свідчить у Кракові, що «єдиний у Києві кляштор належить домініканцям, при ньому звичайно мешкають два монахи»; Київський католицький єпископ Й. Верещинський у 1592 р. застав у Києві «костьолик домініканців»; посол німецького цісаря до козаків Еріх Лясота у 1594 р. відзначив у Києві «багато церков, вони майже всі дерев"яні... Є там і кафедра католицького єпископа, але соборна церква зовсім занедбана, дерев"яна».

З істориків Києва мало хто зважав на існування дерев"яного костьолу домініканців. М. Закревський, Ф. Ернст іменують його костьолом св. Миколая. Для зручності (аби відокремити цю будову від наступної їй кам "яної - домініканського храму св. Миколая першої половини XVII ст.) скористаймося найменуванням, віднайденим у люстрації 1552 р. А. Стороженком, де костьол зазначений з посвятою св. Трійці. Заснування храму А. Стороженко датує 1473 р., К. Іваницький - кінцем XIV ст.

М. Закревський оповідає про заснування костьолу 1433 р. Також історик зазначає, що домініканці спорудили храм над Дніпром, згодом переселились під замок, напроти Флорівського монастиря, де з першої половини XVII ст. знаходився новий кам"яний домініканський храм св. Миколая.

Наступна після Яцекового костьолу Пресвятої Діви Марії (існував близько 1240 р.) нова споруда домініканців виникла в Києві у першій половині XV ст. Монастир, який розмістився на Подолі, отримав княжі привілеї на збір мита і деякі земельні володіння, згодом дуже розширені. Тоді ж було споруджено дерев"яний костьол св. Трійці, що був одночасно і монастирським, і парафіяльним, і кафедральним, при храмі звичайно знаходились два-три ченці. Костьол залишався дерев"яним і на початку XVII ст., не раз горів, перебудовувався, зрештою у 30-ті рр. XVII ст. був розібраний і перевезений «за Дніпро» в маєток Ф. Криницького (с. Басань Козелецько-го р-ну Чернігівської обл.).

Отже, дерев"яний костьол св. Трійці існував у першій половині ХУ-ХТІ ст. Містився він за М. Груневергом (1584 р.) на одній з подільських площ, але не «Ринковій» (Житньоторзькій?); за П. Розвидовським (перекази початку XVII ст.) - над Дніпром.

Джерело: http://irp.kiev.ua/site/topicitem.jsp?category_id=459771962&item_id=460061802