[Версія для друку]

Місце, де стоїть уславлена пам‘ятка архітектури XVIII століття Андріївська церква, оповите легендами. Тут було найдавніше поселення, яке вважають містом полянського князя Кия, засновника Києва. На вершині гори - Перунового горба - стояв дерев‘яний слов‘янський язичницький ідол бог Перун в оточенні інших богів. Ліворуч височили князівські палаци, а згодом і Десятинна церква - перша кам"яна споруда Київської Русі...

За легендою, у І столітті н.е. це місце освятив апостол Андрій Первозваний. В ХІ столітті тут виник Андріївський монастир (який ще звали Янчиним, на честь Янки - дочки князя Всеволода Ярославовича), де було засновану першу на Русі жіночу школу з майстернею по виробництву гаптованих тканин.

Тут у вересні 1744 року у зв‘язку з прибуттям до Києва імператриці Єлизавети Петрівни було закладено Андріївську церкву. Проект розробив уславлений архітектор В. В. Растреллі, а будівництвом безпосередньо керував зодчий І. Ф. Мічурин, який виявив великий талант при розв"язанні складних інженерних проблем.

Фундамент церкви сховано у двоповерховій будівлі - стилобаті. Він тримає на собі зовні легку, виконану в стилі бароко сорокашестиметрову споруду. Фасад однокупольного храму з п‘ятиглавим завершенням прикрашають колони, пілястри, багате ліплення. Вікна і двері декоровані орнаментом. З майданчика відкривається чудовий вид на Поділ і Дніпро.

Внутрішнє оздоблення храму, розроблене В. В. Растреллі, тяжіє до стилю рококо. Над ним працювали талановиті українські та іноземні майстри, авторами картин є відомий російський художник О. П. Антропов, українські живописці Г. К. Нос-Левицький, П. Т. Борисполець та інші.

Архітектурні обриси Андріївської церкви, що набула особливої краси після реставрації, надзвичайно вдало поєднуються з рельєфом місцевості і є не тільки невід‘ємною частиною панорами Києва, а й вже давно стала символом Києва.

Взято з "Київ: погляд через століття", ст. 56; Київ, "Мистецтво", 1988 р.