Початок транспортним залізничним зв’язкам між Києвом і Правобережжям України, промисловими районами Росії поклала Курсько – Київська залізниця, прокладена в 1866 – 1870 роках. 1870 року було закінчено і будівництво Києво – Балтської дільниці, яка з’єднала місто на Дніпрі з Одесою. На цей час – 1868 – 1870 роки – припадає будівництво першого Київського залізничного вокзалу, в архітектурі якого присутні елементи староанглійської готики. Стояв він трохи осторонь сучасного, в долині річки Либеді.
Зростали обсяги перевезень, маленька споруда вже не задовольняла вимог, і в 1913 році було схвалено проект нового великого вокзалу, розроблений відомим українським архітектором В. О. Щуко. 1914 року заклали фундаменти споруди, але дальшому будівництву перешкодила перша світова війна. Тимчасовий дерев’яний барак, розрахований на три роки, надовго залишався основною станційною будівлею.
У 1925 році почалася розробка схеми Київського залізничного вузла, виготовлено план і схему вокзалу. 1927 року оголосили конкурс на кращій проект фасаду споруди. Перевагу відали проекту О. М. Вербицького. 7 листопада 1927 року відбулося урочисте закладання фундаменту. А в 1932 році новий вокзал було здано в експлуатацію.
У повоєнні роки вокзал дещо реконструйовували та розширювали. Нині це найбільший залізничний вузол України. Щороку з міжміського вокзалу Київ-пасажирський відправляється понад 30 мільйонів пасажирів.
Об’єкт: вокзал
Рік побудови: 1927-32
Архітектурний стиль: конструктивізм
Розташування: у кiнцi вулицi Комiнтерну, у долинi рiки Либiдь
Сучасне використання: головний залізничний вокзал Києва